A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Лисянська громада
Черкаська область, Звенигородський район

Що треба знати про головну проблему ковіду – низьку сатурацію?

Дата: 11.12.2020 09:57
Кількість переглядів: 3101

Після виписки з лікарні людина може потребувати періодичної кисневої підтримки до двох місяців, і навіть залишитися з фіброзом

У соцмережах стали активно поширюватися чутки про те, що пацієнтів з коронавірусною інфекцією можуть виписувати з лікарень із сатурацією близько 60%. Якщо такий факт дійсно мав місце – то це обурливо і вимагає детального розслідування. Хоч лікарі-практики кажуть: уявити таку ситуацію в реальності не можуть. Але оскільки ця тема привернула увагу, Укрінформ вирішив не лише пояснити, чому не варто вірити таким, м’яко кажучи, чуткам, а й розповісти, з якою сатурацією людині з ковідом показана госпіталізація і що при цьому важливо знати про рівень насичення крові киснем.

Людина з сатурацією у 60% фактично не має шансів на одужання

Оптимальний показник насиченості крові киснем у здорової людини складає 95-99%. Як з’ясувалося, у протоколі надання медичної допомоги для лікування COVID-19 не вказується, яким має бути відсоток насичення крові киснем у пацієнта, щоб можна було його виписати додому після госпіталізації. Досвідчені лікарі кажуть: рішення приймається у кожному окремому випадку у комплексі, залежно від стану пацієнта. «Зазвичай пацієнтів виписують із мінімальною сатурацією 94-95%», – говорить в коментарі Укрінформу  головна інфекціоністка Вінничини Лариса Мороз, яка розробила перший протокол лікування ковіду в Україні. – Може бути і таке, що людину випишуть із сатурацією 90-91% і вона може бути на кисневій підтримці на концентраторі протягом 1-2 місяців. Конкретної рекомендації немає, лікарі дивляться на стан пацієнта у комплексі».

На запитання про те, в якому стані перебуває хворий із рівнем сатурації близько 60%, Лариса Мороз відповідає, що це людина, в якої практично немає шансів на одужання. «Про те, щоб виписати людину з такою сатурацією не може й бути мови. Це вже стан, що потребує жорсткої реанімації, причому, як правило, такі тяжкі пацієнти гинуть. Низька сатурація без кисневої підтримки можлива хіба що у пацієнтів з хронічними хворобами легенів, організм яких уже призвичаївся жити з низькою насиченістю киснем. Але тоді йдеться про сатурацію у 90%, нехай 89%, але 60% – це життєвонесумісно», – каже лікарка.

Лікар-анестезіолог Київської міської клінічної лікарні №17 Олександр Галієв теж стверджує, що людину із сатурацією у 60% не можуть виписати з лікарні, адже це повна киснезалежність.

«З лікарні виписуються лише пацієнти, стабільні за гемодинамікою (показники крові) – зі стабільним артеріальним тиском, мінімальною кисневою залежністю (тобто концентрація кисню, яким вони дихають, становить не більше 30% і як правило вона потрібна під час сну чи після фізичного навантаження, а не постійно). При повній кисневій залежності, тобто якщо людина добу не може бути без кисню, за нормальних умов, її з лікарні не випишуть», – говорить лікар.

При цьому він додає: дійсно, багато пацієнтів, які пройшли реанімаційні відділення, зараз потребують подальшої кисневої підтримки вдома (про те, як це можна організувати, Укрінформ писав у матеріалі «Covid-19: рятуємось киснем на дому»). Це, як правило, пов’язано з формуванням фіброзу в легенях, тобто розростанням сполучної тканини в місцях запалення, що робить альвеолу (структурну одиницю, де відбувається газообмін в легенях) недієздатною. «У стані спокою з кисневою підтримкою кисневим концентратором вдома у таких пацієнтів буде нормальна сатурація – 96-97%. Але при будь-якому фізичному навантаженні (навіть пройти до ванної кімнати) у них може бути суттєве зниження сатурації, в деяких випадках опускаючись навіть до 75-80%. Буває, що для лікування постковідних змін в легенях ми переводимо пацієнта до іншої лікарні на кисневу підтримку, якщо є негативний ПЛР-тест», – розповідає Олександр Галієв.

Навіть якщо сатурація 93%, потрібна госпіталізація і кисень

Які ж показники сатурації є критичними для стану пацієнта і означають, що госпіталізація потрібна негайно, пояснив керівник Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Анатолій Вершигора. За його словами, пацієнта шпиталізують, якщо є більшість симптомів, які не можна лікувати вдома. В іншому випадку інформацію передадуть сімейному лікарю для того, щоб він продовжував нагляд за своїм пацієнтом.

«Для того, щоб потрапити в лікарню з COVID-19, потрібно мати КТ, в якому вказаний ступінь пошкодження легень, а наповнення киснем кровоносних судин, тобто відсоток сатурації, має бути нижче 90%. Якщо сатурація менша за 90% та є пошкодження легень, такий пацієнт потребує негайного надання медичної допомоги», – сказав Вершигора.

Але загалом у Стандарті медичної допомоги йдеться про те, що підставою для госпіталізації вже є показник SpO2 при вимірюванні пульсоксиметром ≤ 93%. Відтак у Протоколі лікування ковіду вказано, що кисневу терапію починають з 5 л/хв, аби досягнути насиченості крові киснем ≥93%.

Лікар-анестезіолог Олександр Галієв пояснює, що кисень – це теж ліки, які вимагають суворого дозування, залежно від потреб пацієнта. «Хворому може вистачити або назальних канюль (дає концентрацію кисню близько 30%), або маски з резервуаром (концентрація близько 40%). Якщо і це не допомагає і є ознаки дихальної недостатності, то тоді за наявності показань людина переводиться до відділення інтенсивної терапії, де вже може проводитися неінвазивна вентиляція легень – тобто апаратом штучної вентиляції легень з маскою для неінвазивної вентиляції (тобто без встановлення трубки – інтубації), але з концентрацією кисню на апараті ШВЛ. Це дозволяє подавати кисень з концентрацією від 40% до 100%, залежно від потреб пацієнта і газового стану крові», – розповідає анестезіолог.

Набряк легень пройде, а от фіброз може лишитися назавжди

Власне, коронавірусна інфекція, як ми вже знаємо, може не пройти безслідно – насамперед для тих пацієнтів, які опинилися в лікарні. Ураження, яке пацієнти бачать на КТ – набряк легень, не є незворотнім, і його боятися не варто, каже в інтерв’ю лікар-інфекціоніст Євген Дубровський. Але зазначає, що лікарям важливо не допустити гіпоксії: «На тлі вираженого набряку легень падає насичення крові киснем – а це дуже небезпечний процес. Гіпоксія сама по собі запускає каскад небезпечних патологічних реакцій, які ще швидше погіршують стан хворого. Тому в лікуванні важких хворих таку особливу роль грає саме киснева підтримка».

Але навіть вчасна киснева підтримка може не вберегти від фіброзу. Лікарі кажуть, що відновлення людини залежить від рівня фіброзу – зони легень, яка після закінчення захворювання лишилися ураженою безповоротно. При цьому, за словами анестезіолога Олександра Галієва, фіброз формується чотири-п’ять місяців після перенесеної тяжкої форми ковіду, тобто наростає поступово… Це вкотре підтверджує, що COVID-19 – дуже підступний у своїх наслідках. Тому закликаємо всіма силами намагатися не захворіти, адже комусь хвороба може зіпсувати все подальше життя.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь